Вчора повернулася з ОтКо. Довго думала, про що б написати...Купу різних емоцій, вражень, а ще більше думок в голові... Про все на світі... А найбільше про себе... Відчуваю, що наближаються великі зміни і це мене лякає, заставляє думати, що я хочу робити далі... Купа селф-ріфлекшинів... Спочатку важко - не хочеться дуже копатися в собі, бо знаю до чого воно мене приводить... До постійного неспокою і легких депресняків... А мені розклеюватись зараз не можна... А потім... Потім копатися в собі вже легше аж поки не до копаєшся до кінця... Все одно вже здійняла всередині купу пилу... Штормило. Ну і далі штормитиме... Вже якось звикаєш... А потім все спокійно влягається, поки не знімеш чергову бурю...
Відчуваю, що змінююсь ... Часом не впізнаю сама себе... Цікаво, до чого воно мене приведе?.. Нє. Не хочу думати. Будь що буде!
ооооо, рідна душа)))
ВідповістиВидалитизнаєш, мені інколи хочеться зустріти саму себе до того як я прийшла в АЙСЕК , хотілось би поговорити з тією людиною.