Summary of last days

Нарешті у мене видалося кілька вільних хвилин і перший не дуже важкий за останні кілька місяців день...

От я і вирішила нарешті написати тут про деякі емоції і останні події мого життя. Нарешті я трохи відпочила і заспокоїлась для того, щоб написати тут про ці речі. Не писала раніше тому, що знаю, що про деякі слова я б потім жаліла, бо була надто знервована або засмучена... Але зараз я вже точно адекватно можу все оцінити і поділитися тим, що відбувалося...

Чесно кажучи, липень видався для мене напевно найбожевільнішим періодом за все моє життя і найважчим. Але, як я люблю часто говорити, все, що не вбиває нас, робить нас сильнішими)) Ну тоді сильнішою за цей місяць я однозначно стала)))

Насамперед тому, що нарешті навчилася не плакати, коли капець важко і гірко, і не дозволяти емоціям затьмарювати розум у критичний ситуаціях.

Я не звикла бачити все чорним або білим. І взагалі в природі, як і у житті, напевно не буває абсолютно білого або абсолютно чорного.

Звичайно було багато позитивних моментів, так само як і не дуже...

Для початку хочу дуже подякувати Марті, підтримку якої я дуже відчувала у важкі моменти. І це мені інколи давало додаткову силу не спинятись і шукати якісь виходи. Мені взагалі здається, що ми досить добре відчуваєм одна одну)

Тепер про позитив)
- ну за цей місяць у мене ще +15 людей з різних країн у Фейсбуці)) Це наші стажери і ті стажери з інших локалок, які приїжджали у Франик
- ще добрих 20 людей вконтакті, з якими я познайомилася на ЛДСі чи літній Фмці)
- кілька нових відвіданих місць завдяки робочим поїздках по таборах) Ну на сам перед мене нарешті у Коломию занесло цього літа. При тому до того не заносило, а за цей місяць вже так разів шість)))
- цей місяць мені приніс ще одну дорогу мені людинку - мого першого племінничка Максимка)))
- я виявила, що я все таки креативна, коли це треба))
- розібралася нарешті повністю з усім, що не знала в ІСХі)
- ну і я все-таки стала сильнішою)

Щодо не дуже позитивних моментів...
Найбільше приємних і неприємних моментів у мене пов*язано,як завжди з людьми...
Розчарування у деяких людях, відсутність розуміння, відчуття, що я залишилась на одинці з усіма проблемами, гіркота від того, що відчуваєш байдужість з боку тих людей, від яких чекала підтримки... Це речі, які постійно найбільше дизмотивують...

А ще я постійно відчуваю провину за те, що пібокс проходить не на тому якісному рівні, на якому я хотіла. Знаю, що, можливо, багато речей сталися несподівано, дещо залишилося "в спадок", але я повинна бачити все на крок у перед і мати купу варінтів. Я мала багато варіантів, але їх виявилося недостатньо, на жаль...

Чесно кажучи, під час пібоксу я ще раз відчула себе ОСР, але з тою різницею, що працюю без ОС і маю ще обов*язки відносно МС...

За цей місяць у мене не було жодної вільної хвилини і часу на відпочинок чи особисте життя. Весь час постійно був зайнятий стажерами... Знаю, що ситуація зараз не з найкращих... Але я також знаю що зробила максимум з того, що могла зробити. Прикро, що деякі люди, не заглиблюючись сильно у справи з пібоксом, цього не бачать... На жаль, пібокс це не тільки рісепшин, а й речі,які інколи на порядок вищі по пріоритетах... І в умовах, коли у тебе взагалі майже нема людей, які постійно працюють, воно інколи відходить на задній план...

Я знаю, що так думають тільки люди, які самі ніколи в пібоксах непрацювали і не стикалися близько з ними. І саме тому їм варто такі речі пробачати. Але все одно інколи боляче читати у чийомусь блозі про те, що я зайнята іншими неважливими речами замість пібоксу, при тому, що це в той час, коли це єдине, чим ти зайнятий, бо на все інше просто не залишається часу...

Також дуже дизмотивувало мене те, що, жертвуючи дуже багатьма речами заради чогось, я бачила, що дехто не може пожертвувати навіть чимось маленьким заради цього ж самого...

Ну і відпочинок звісно. Важко працювати, коли більшість відпочивають, а ти про відпочинок можеш хіба що помріяти і,в умовах браку людей, змушена влітку працювати не за одного, а за двох, або й за трьох...

Здається це все. що я хотіла написати.
Якщо пісумувати все, то місяць у мене був надзвичайно важкий, але було і багато такого, що я навчилась і багато нових людисьок, з якими познайомилася. Ну і звичайно маленький Максимко) Я так люблю цю крихітку!)